| |
|
20 лютого 2010 р. у Львівському Палаці мистецтв з ініціативи Ліги Українських Жінок відбулося урочисте відзначення Свята Героїнь та презентація третього тому книги-довідника “Українська жінка у визвольній боротьбі 1940-1950 рр.” Зі сторінок цього унікального видання, матеріали до якого збирали колишні учасники визвольних змагань, численні лужанки і просто небайдужі люди, а упорядником якого є Надія Мудра, до нас приходять сотні й сотні героїчних українок. Організатор заходу - Львівська Ліга Українських Жінок. Автори сценарію – голова Львівської міської ЛУЖ Лідія Купчик та заступник голови Іванна Корнецька.
В урочистому дійстві брали участь: Присутні спільно, шанобливо й піднесено, вшанували пам'ять славних українських героїнь. ПРИЙМІМО СВЯТО УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇНЬ ! В Україні, як молодій незалежній державі, триває процес становлення державних свят – одні свята відмирають, затихають, інші завойовують місце в серцях українців. Наглядно видно цей процес у лютому. День святого Валентина У лютневі дні, коли традиційно в Україні відзначаються релігійні свята Трьох Святителів та Стрітення Господнього, тепер бурхливо вривається святкування дня святого Валентина. Здавалося б, благодатним має бути вшанування пам'яті святого Валентина, як благодатним є почитання всіх святих, але… За нібито святковим галасом втрачається не лише духовна суть свята, а й взагалі, сенс, здоровий глузд і навіть сором. Якщо це – день святого Валентина, то мав би бути акцент на його діяннях та сентенціях, які зводилися до освячення шлюбу. Це мало б бути свято подружніх пар та наречених. Це мало б символізувати нерозривність шлюбу! Якщо це – свято кохання (бо вже часто опускається термін "святого" Валентина), то, поминувши те, що кохання має бути святом щодня, а не раз у році, варто було б акцентувати на високих почуттях і взаєможертовності, а не влаштовувати конкурси поцілунків, які нічого спільного не мають із справжніми почуттями, а, скоріше, заохочують до легковажності й розпусти. Та все ж, це новомодне свято широко рекламується, як рекламуються усі товари (особливо, низької якості). Зрештою, уся ця популяризація, чи точніше, реклама і є комерційним актом. Адже запаморочивши молодь (і не тільки) галасом про день Валентина, бізнес отримує великі прибутки від продажу так званих подарунків, які, переважно, є непотрібом і несмаком. Тож чи варто підтримувати таку комерцію? Чи личить свої почуття комерціалізувати? Пам'ятайте: де багато галасують про почуття та демонструють їх, там насправді нема справжніх душевних чуттів. То в чому ж суть такого свята? Чого воно вчить, які почуття виховує?! День захисника Вітчизни 23 лютого нам пропонують святкувати День захисника Вітчизни. Гордо й благородно звучить! Але ж кожне свято має мати обґрунтування своєї дати. А чим значима для нашої Вітчизни, для незалежної України, дата 23 лютого? Та нічим, нічим добрим. Колись цього дня було створено Червону армію, яка нічого доброго Україні не несла, натомість нищила паростки української державності. Запаморочена злочинною комуно-большевицькою ідеологією, ця армія обстоювала інтереси Совєтського Союзу, а точніше інтереси однієї панівної нації, котра підкорила собі всі інші нації, котрі вдалося об'єднати у той фатальний Союз. Коли ми говоримо про День захисника Вітчизни, то повинні чесно казати, яку Вітчизну маємо на увазі – Україну, котру віками гнобили держави-сусіди, чи країну-гнобителя. Якщо ми справді є патріотами України, то повинні вшановувати тих її захисників, котрі захищали її від усіх поневолювачів, і виховувати почуття любові до України. І дату треба вибрати відповідну, коли відбулися найбільш яскраві події захисту України. Свято Українських Героїнь Всеукраїнська Ліга Українських Жінок, з думкою про захисників Вітчизни, пропонує відзначати в лютому Свято Українських Героїнь, яке вже має досить довгу історію та гарні традиції. Зродилося це свято в п’ятдесятих роках ХХ ст. у діаспорі, коли ввесь світ сколихнула звістка про повстання українських політв’язнів у таборах Норильська, Воркути, Кінгіру. Найбільш вражаючою у цих подіях була участь у повстанні українських жінок, які, одягнувши вишиванки, беззбройні, з високо піднятими головами і палаючими серцями, щільними рядами виступили перед радянські танки, котрі були направлені на придушення повстання в’язнів. Жінки виступили вперед, намагаючись захистити повсталих від розправи. Думалось: на беззбройних жінок танки не підуть… Проте танки, післані нелюдами, не зупинилися, сунули вперед, і під їхніми гусеницями змовкала українська пісня, обривались життя сотень кращих дочок України… Отоді й виникла думка започаткувати свято для вшанування українських героїнь, якими споконвіків так багата українська земля. Від 1950 року це свято відзначалося в діаспорі, адже в Україні тоді годі було думати про відзначення таких подій. Взагалі, про любов до України не прийнято було говорити, не те, щоб славити героїв-патріотів. З 1993 року Свято Героїнь утверджується в Україні. Проте вельми повільно воно приймається. Чи бракує реклами? Звичайно, грошові мішки для цього не розв'язуються, бо таке свято не служить комерції. Чи ми вже такі мізерні й байдужі до цінностей високих? Чи прагнемо святкувати, лише отримуючи якийсь матеріальний сувенір чи дарунок, і не здатні прагнути дарунків духовних, що сповнюють серця гордістю за своїх попередниць, що надихають рівнятися на них у своєму розвитку. Чи, може, страшно усвідомити, що ми вже не здатні на високий патріотизм і геройські вчинки? Не хочеться вірити в це… Ліґа Українських Жінок прагне якомога ширше популяризувати це величаве свято, яке несе в собі високий патріотизм та має велике виховне значення. Свято Українських Героїнь відзначається наприкінці лютого, в останню неділю місяця. Та все ж ще виникає запитання, чому Свято Героїнь і чому в лютому? Насамперед тому, що жіночий героїзм – це вищий ступінь героїзму. Адже жінка з природи – сотворіння делікатне, ніжне, фізично досить слабке. Кожен геройський вчинок коштує їй багато більше, як чоловікові. І все ж упродовж всієї нашої історії ми маємо подиву гідні постави жіночого героїзму. У всі важкі для нашої землі часи жінки мужньо вставали поруч чоловіків, твердо протистояли ударам ворогів чи стихій, своїм незбагненним героїзмом надихали на високі подвиги і чоловіків, оберігали їх від зневіри та занепаду духу через послані долею поразки. Чому ж саме лютий вибрано для цього свята? Кілька об’єктивних факторів підказали такий вибір. Адже у цьому місяці народилася одна із найталановитіших і наймужніших дочок України – Леся Українка – жінка, яка продемонструвала надлюдську силу в протистоянні немилосердній недузі, усвідомлюючи свою приреченість, вона не лише не впадала у відчай сама, а палким словом кликала до мужності і подвигів здорових та сильних. І саме у цьому місяці завершили своє земне життя славні українські патріотки Ольга Басараб, Олена Теліга, Наталка Винників, Дарія Гнатківська, Олена Антонів, Марія Лаврів, Наталія Шухевич та інші. А ще 9 лютого 1893 року народилася легендарна героїня визвольних змагань 1914-1920 рр. – Гандзя Дмитерко, яка стала символом жіночої військової звитяги. З другого боку, є певна символічність у тому, щоб напередодні весни, коли вся природа жде пробудження і відродження, звернутись до образів жінок, котрі здатні надихнути, принести віру і надію. Отож у ці лютневі дні звертаємо свої погляди до світлих образів українських героїнь, яких було немало в усі часи і на всіх теренах України. Згадуючи славних героїнь, вивчаючи та вшановуючи їхні приклади служіння Україні, ми сіятимемо в душі підростаючого покоління зерна справжнього патріотизму, які здатні прорости бажанням такого ж гідного служіння своєму народові. Відзначаючи це свято, ми маємо побожно згадати і вшанувати пам'ять кращих дочок України, глибше осмислити зразки героїзму, якими так багата українська історія, та вибрати для себе благодатні орієнтири на шляху гідного поступу. Тож закликаємо всіх спільно шанувати й відзначати Свято Українських Героїнь!
Завершено урочисті відзначення роковин Після послаблення карантинних заходів, спричинених епідемією грипу, було проведено урочистості, присвячені о.Романові Лиску: 29 листопада – у м.Золочеві
6 грудня – у с.Колтів Золочівського р-ну
27 грудня – у с.Сасів Золочівського р-ну
В урочистостях брали участь чільні представники влади, священики, мистецькі колективи, співак і композитор Теодор Кукуруза, педагогічні колективи місцевих шкіл і багато учнів. Відчувалося, що постать Блаженного священомученика Романа Лиска не байдужа мешканцям тих населених пунктів, здатна об'єднувати людей різних політичних симпатій і різних конфесій. З великим інтересом, і навіть пієтетом, сприймали присутні книгу Лідії Купчик "Роман Лиско - блаженний слуга Бога та вірний син України". На жаль, через обмежений наклад цього видання (1000 прим.) далеко не всі бажаючі змогли отримати книгу. Однак, всі місцеві бібліотеки цю книгу одержали. Пам’ять про Блаженного отця Романа Лиска На Львівщині широко відзначають 60-ту річницю відходу в Царство Небесне Блаженного священомученика Романа Лиска. Отець Лиско беатифікований разом з іншими українськими мучениками в 2001 році, є наймолодшим серед них. Отець Роман Лиско був замордований у сумнозвісній Львівській тюрмі на Лонцького в 1949 році. Урочисті заходи вшанування пам’яті Блаженного священомученика Романа Лиска відбуваються в різних населених пунктах Золочівського і Городоцького районів Львівщини та в м.Львові. Активно підтримали проведення таких заходів районні адміністрації вказаних районів. Зокрема, безпосередню участь у підготовці взяли заступник голови Золочівської райадміністрації Олег Леськів, голова Городоцької райадміністрації Микола Савка та його заступник Володимир Бобеляк. У селах відбулися екуменічні молебени на прославу Блаженного Отця Романа Лиска за участю греко-католицьких і православних священиків та святкові академії при вщерть заповнених залах Народних домів. В академіях широко прийняли участь молодь і діти, які втішали присутніх своїми яскравими талантами. Керували підготовкою цих імпрез у тісній співпраці голови сільрад і директори місцевих шкіл. Вельми творчо підійшли до справи пошанування пам’яті о.Романа Лиска вчителі й художні керівники, створивши величаві святочні дійства. Щирими спогадами, художнім словом та музичними дарунками від талановитих сучасників вшанували нашого славного краянина – самовідданого душпастиря й незламного патріота. Активну участь в академіях брали рідні о.Лиска – дружина, діти, внуки й правнуки. В рамках урочистостей репрезентовано книгу Лідії Купчик «Роман Лиско – блаженний слуга Бога та вірний син України». 4 жовтня – в селі Гончарівка Золочівського району
11 жовтня – в м.Городок
16 жовтня – у Львові в Палаці мистецтв
18 жовтня – в с.Дроздовичі Городоцького р-ну
25 жовтня – в с.Заверещиця (ст.Цунів) Городоцького р-ну
Оголошений карантин тимчасово призупинив проведення цих акцій, проте вони заплановані ще у с.Колтів Золочівського р-ну, с.Сасів Золочівського р-ну, в м.Золочів, та в с.Братковичі Городоцького району. Дух самовідданого душпастиря й палкого патріота Романа Лиска оживає в серцях сучасників, духовно збагачує та надихає до праці в ім’я Бога й України. Вшанування пам’яті 
2009 року маємо визначний ювілей – 60-ту річницю відходу в Царство Небесне Блаженного священомученика Романа Лиска, беатифікованого разом з іншими українськими мучениками в 2001 році. Отець Лиско був замордований у сумнозвісній Львівській тюрмі на Лонцького в 1949 році. Дату смерті репресивна влада подала – 14 жовтня. І хоч є сумніви в достовірності цієї дати, та вбачаємо в ній перст Божий. Свято Покрова Пресвятої Богородиці, день народження Української Повстанської Армії та одночасно день святого Романа-солодкоспівця є найвідповіднішою датою для вшанування пам’яті священика, який багато зробив для прослави Матері Божої, допомагав УПА та загинув як мученик, не зрадивши своєї віри та не видавши нікого із борців за волю України, хоч того жорстоко добивалися кати. Урочисті заходи вшанування пам’яті Блаженного священомученика Романа Лиска відбудуться в різних населених пунктах Львівщини: 4 жовтня – в селі Гончарівка Золочівського району 11 жовтня – в м.Городок 16 жовтня – у Львові в Палаці мистецтв 18 жовтня – в с.Заверещиця (ст.Цунів) Городоцького р-ну 25 жовтня – в с.Дроздовичі Городоцького р-ну 15 листопада – в с. Колтів Золочівського р-ну 22 листопада – в с.Сасів Золочівського р-ну 29 листопада – в м.Золочів Екуменічними молебенами, щирими спогадами, художнім словом та музичними дарунками від талановитих сучасників пом’янемо нашого славного краянина – самовідданого душпастиря й незламного патріота. В рамках урочистостей буде репрезентовано книгу Лідії Купчик «Роман Лиско – блаженний слуга Бога та вірний син України». Запрошуємо всіх людей доброї волі долучитися до вшанування пам’яті Блаженного священомученика Романа Лиска. |
| Copyright ©2008-2009 Kupchyk (kupchyk.lviv.ua) |
